«Когда нацисты пришли за коммунистами, я молчал, я же не был коммунистом.
Потом они пришли за социалистами, я молчал, я же не был социал-демократом.
Потом они пришли за профсоюзными деятелями, я молчал, я же не член профсоюза.
Потом они пришли за евреями, я молчал, я же не был евреем.
Когда они пришли за мной, больше не было никого, кто бы мог протестовать».
Мартин Фридрих Густав Эмиль Нимёллер
Мотоциклисты, автомобилисты, граждане Украины!
Проект Закона Украины Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на багатство, обнародованный недавно, очевидно для всех представляет собой угрозу интересам не «богатых», а миллионов граждан Украины. Как тех, кто будет вынужден платить огромные суммы за впоєне обычное по стоимости, выбранное наугад по произвольному признаку имущество, так и тех, кто лишится работы в результате сворачивания бизнеса вследствие отношения к „богатым” в Украине.
Мы предлагаем каждому неравнодушному (не зависимо от того,владеет ли он имуществом, подпадающим под предполагаемый налог) поучаствовать в акции, абсолютно законной и направленной на то, чтобы донести до власти позицію населения Украины (отнюдь не только „богатых”) относительно происходящего. Нет никакой гаранти, что, если закон будет принят и вступит в силу, впоследствии он не будет изменён так, чтобы под него подпадали и диругие виды имущества. Сей час власти посчитали „признаком багатства” и „излишеством” автомобили с двигателями свыше 4000 куб.см., мотоциклы – свыше 800 куб.см., катера с двигателями свыше 55 кВт, земельне участки свыше 0,5га, завтра „критерии роскоши и излишества” могут знизить в два или три раза...
Просьба к каждому, прочитавшему этот текст, согласному с ним, скопировать себе прилагающиеся документы, подставить свои данные, подписать их и отправить заказными письмами с уведомлением на адреса указанных органов власти. Сделать это необходимо срочно, пока законопроект не прошёл необходимые для его принятия этапы.
Такая деятельность не только не является противозаконной, а право граждан на неё прямо предусмотрено Законом Украины „Об обращениях граждан”. Этот же закон требует от органов власти дать ответ на каждое обращение гражданина. Также указанные органы ведут учёт обращений граждан, и чем болем массовым будет кампания по обращению в органы власти, тем больше вероятности, что общественности удастся тем или иным образом воспрепятствовать принятию такого закона, причём без каких бы то ни было противозаконных акций.
Необходимо одновременно направить свои обращения как в порядке обсуждения указаного законопроекта в Минсоцполитики (http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/publi ... _id=107177), так и в порядке обідніх обращений граждан в органы власти, которые по закону причасті к подаче, принятию и вступлению в силу законов Украины, то есть Кабинет Министров, Верховную Раду и Президенту Украины.
Тем, кому это не безразлично! Мы просим вас: уговорите своих знакомых подать аналогичные обращения, а также разместить ссылку на них и/или тексты на мотоциклетных, автомобильных, строительных, посвящённых водному транспорту и иных форумах в Интернете, социальных сетях, других ресурсах, чтобы об этой акции узнало и могло к ней присоединиться как можно больше граждан Украины.
Прем’єр-Міністру України
Азарову М.Я.
--------------------------------------------------
01008, м . Київ, вул. Грушевського,12/2
Щодо проекту
Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо запровадження податку на багатство”
ЗВЕРНЕННЯ.
Вважаємо даний законопроект неприйнятним за своєю основною ідеєю, таким, що порушує основні конституційні принципи рівності громадян, і буде слугувати не розвитку, а гальмуванню економіки України, з одного боку, та таким, що спричинить найбільшу шкоду не інтересам дійсно заможних громадян, а зачепить буквально мільйони громадян України, і, тим самим, різко підвищить соціальну напруженість у суспільстві.
Це видно з такого.
1). Конституція України прямо передбачає:
Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і
свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору
шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі,
етнічного та соціального походження, майнового стану, місця
проживання, за мовними або іншими ознаками.
Як видно з наведеного, прямо заборонено встановлювати привілеї чи обмеження за ознакою, у тому числі, майнового стану. Це слід розуміти не тільки як неприпустимість встановлювати привілеї для „багатих” і обмеження для „бідних”, але й навпаки, встановлювати обмеження або утиски, додаткові виплати і так далі для осіб тільки на тій підставі, що вони відносяться до „багатих”, чи володіють майном якоїсь кількості чи якості.
Встановлювати зазначені виплати, враховуючи те, що викладена заборона у одному ряду із заборонами встановлювати привілеї чи обмеження на підставі кольору шкіри, раси, походження, релігії, тощо, - по суті справи, буде означати те ж саме, що робили у Російській імперії за часів Петра І, встановлюючи „податок із бороди”, направлений проти релігійної меншини (старовірів), або у нацистській Німеччині – з євреїв, тощо. Можна знайти багато історичних аналогій, і навряд чи держава Україна захоче залишатися у цьому ряду.
Вжиття заходів щодо однієї, конкретної категорії населення створить у цьому аспекті дуже небезпечний правовий прецедент.
2). Даний проект, якщо набуде статус закону, не буде сприяти розвитку економіки України, навпаки, призведе до того, що ряд осіб, які мали плани купівлі предметів, віднесених ним до ознак „багатства”, і будували плани підприємницької, творчої діяльності або роботи для того, щоб мати можливість їх придбання, відмовляться від такої діяльності. І справа не тільки у прямих витратах на сплату податку, а у морально-політичній атмосфері у суспільстві, оскільки прийняття такого закону буде означати чіткий сигнал влади громадянам: за успішну діяльність у будь-якій сфері, яка, відповідно, передбачає отримання відповідної винагороди, держава, замість заохочення такої діяльності, „карає”, додатково утискає, у тому числі фінансово. За таких умов люди, що здатні займатися такою діяльністю, втрачають до неї смак і бажання. Що, у свою чергу, веде до зниження кількості робочих місць, податкових надходжень по вже існуючих податках до бюджету, закриття бізнесу, яке тягне, у свою чергу, неможливість задоволення своїх потреб громадянами та організаціями, що були споживачами відповідних товарів та послуг, врешті-решт, виїзду на постійне проживання за межі України осіб, які в іншому випадку, якби могли реалізувати себе в Україні, принесли б користь суспільству і отримали за це відповідну винагороду. Даний проект має суто популістську спрямованість, і не зможе досягти реальних покращень у соціальній політиці.
3). Зазначений проект закону не зможе досягти своєї мети ще й тому, що фінансово вдарить по мільйонам українців, і не за ознакою заможності, а або за випадковою ознакою, або за ознакою вибору тих чи інших речей за характеристиками у користуванні.
Найбільш чітко це видно на прикладі автомобілів та мотоциклів.
Взявши за критерій визначення „ознак багатства”, які підлягають оподаткуванню, робочий об’єм двигуна транспортного засобу, розробники законопроекту проявили технічну, економічну та соціальну необізнаність. Оскільки зазначений параметр не впливає напряму на ціну транспортного засобу і, відповідно, не може бути критерієм віднесення його власника до категорії тих, кого можна вважати суб’єктом сплати „податку на багатство”. Так, у експлуатації перебувають багато тисяч автомобілів, що були у вжитку, випущені десять, двадцять і більше років тому, які не коштують великих сум, але мають двигуни із робочим об’ємом більш ніж 4000 куб.см. Це, зокрема, такі популярні моделі поза шляховиків, як TOYOTA LAND CRUISER 80, NISSAN PATROL та інші, випуску 1980-1990-х років, чия вартість починається від 80000 грн (десять тисяч доларів США) на вторинному ринку, а деякі моделі навіть мають меншу вартість. Такі автомобілі експлуатують багато людей не тому, що вони „багаті”, а тому, що мають специфічні потреби, і задовольнити їх за рахунок інших транспортних засобів не можуть. А самі транспортні засоби коштують не більше, ніж популярні легкові автомобілі бюджетного класу. Те ж саме стосується і багатьох легкових автомобілів тих же років випуску. Багато з них, особливо американського виробництва, внаслідок ряду причин коштують дуже дешево і не можуть бути віднесені до предметів розкошу.
Але у ще більшій мірі це стосується мотоциклів та суден. Оскільки досить часто мотоцикли, що були у вжитку, але мають об’єм двигуна більший, ніж 800 куб.см., мають досить низьку вартість (на рівні кілька тисяч гривень), і експлуатуються особами, які аж ніяк не відносяться до „багатих” громадян України.
Щодо суден, то необхідно вказати, що під дію закону підпадуть дуже багато приватних катерів зі стаціонарними двигунами, зокрема, від автомобілів „Волга”, тощо; більшість таких катерів побудована або придбана у радянські часи, зараз має вкрай невелику вартість, і належить якраз пенсіонерам та представникам інших незахищених верств населення.
В усіх цих випадках мета оподаткування саме „багатих” ні в якому разі не буде досягнута, а постраждають якраз багаточисленні громадяни України із середнім рівнем достатку та нижче.
Земельні ділянки „несільськогосподарського призначення” – це, зокрема, й ті, що призначені для обслуговування приватних будинків та ведення присадибного господарства. Дуже багато громадян України має у користуванні чи у власності такі ділянки більше ніж 0,5 га, оскільки навіть за часів СРСР такі ділянки виділялися офіційно для зазначених потреб. Ці селяни аж ніяк не є тією категорією громадян, яка б підпадала під „податок на багатство”, навіть якби ідея цього податку сама по собі була конституційною та прогресивною. Аналогічним чином вартість квартири чи будинку не залежить прямо від площі, а більше від місцезнаходження (населений пункт, район, тощо).
Резюмуючи, можна сказати, що у пропонованому вигляді зазначений податок буде збиратися, часто у дуже значних сумах, із тих осіб, що є представниками звичайного працюючого населення чи навіть його незахищених верств. І аж ніяк не буде відповідати меті його введення.
4). За таких умов необхідно констатувати, що введення зазначеного податку викликає дуже істотне посилення напруги у суспільстві та неприйняття дій влади. Тим більше, що подібне вже мало місце у недавній історії, коли 5 лютого 2009р. відбулася масова акція протесту автомобілістів проти підвищення податку з власників транспортних засобів. І це при тому, що тоді такими заходами тодішнього уряду не зачіпалися інтереси інших широких верств населення, скажімо, селян, тощо. За умови введення податку у пропонованому вигляді ситуація із соціальною напругою у суспільстві може бути значно гіршою, особливо зважаючи на загальну суспільно-економічну та політичну обстановку в Україні.
За таких умов вважаємо пропонований законопроект неприйнятним для його введення в дію як з економічної, правової, так і з соціальної точки зору, таким,що не відповідає українським реаліям і б’є по інтересах мільйонів громадян.
На підставі викладеного, керуючись ст..7 Закону України „Про звернення громадян”,
ПРОШУ:
Не допустити подання зазначеного законопроекту у існуючому вигляді від імені Кабінету Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, а у разі подання – терміново відкликати законопроект.